Для батьків

Анкетування, тестування для учнів і батьків

Тест для учнів «Наскільки ти агресивний»

Дай відповіді «так» або «ні» на наступні запитання:

1.   Чи терпляча ти людина?

2.   Чи впевнений ти в пріоритеті сили над логікою?

3.   Чи вважаєш, що оточуючі заздрять тобі з того чи іншо­го приводу?

4.   Чи важко тобі утриматись від сварки, якщо ти з кимсь категорично не згодний?

5.   Чи подобається тобі іноді робити щось на зло іншим?  

6.   Чи буваєш ти неввічливим у тих чи інших ситуаціях?

7.   Чи любиш ти читати детективи, дивитись бойовики та фільми жахів?

8.   Чи подобається тобі кепкувати з інших, бути критич­ним і саркастичним?

9.   Чи є поруч із тобою людина, яку ти по-справжньому ненавидиш?

10.   Чи буваєш ти неприємним для оточуючих?

11.   Чи вважаєш ти, що дітей слід карати за неслухняність?

12.   Чи вважаєш ти, що застосування смертної кари у дея­ких випадках виправдане?

13.   Чи відчував ти коли-небудь таку лють, що розбивав чи рвав яку-небудь річ?

Ключ до тесту:

За кожну відповідь «так» - 1 бал, «ні» - 0 балів.

Результати тесту:

1—4 бали. Ти доброзичлива до оточуючих людина, вва­жаєш, що найкращий спосіб спілкування — порозуміння. Ти схильний вірити в душевне благородство людини, до­броту, справедливість і любов як фактори, які визначають обличчя людства. Щоправда, тобі нелегко залучати інших людей до реалізації висунутих вами ідей. І твоє уміння во­лодіти власними емоціями і почуттями нерідко поєднується з недостатністю впевненості у собі.

5—8 балів. Твоя стриманість не має нічого спільного з байдужістю чи невпевненістю в собі. У випадку необхід­ності ти здатний підкоряти своїй волі інших людей, не до­зволити їм «сісти тобі на шию», вмієш протистояти невмотивованій агресії власну активно-захисну поведінку.

9—13 балів. Ти явно схильний до агресивних імпульсів по відношенню до оточуючих і втрати самоконтролю. Твоя агресивність носить наступальний характер і досить часто є немотивованою з боку інших. Ти не завжди навіть сам усвідомлюєш, що твоє прагнення «говорити правду в очі».

Анкета для учнів «Відповідальність — безвідповідальність»

Постав «х» у відповідну колонку залежно від того, чи вважаєш запропоновані ствердження проявом відповідальності чи безвідповідальності.

Ствердження	Безвідповідальність.	Відповідальність.
Я усвідомлюю зараз, що раніше сказане мною — грубість, проте друзі мені пробачать.
Мені дозволили це зробити, тож я не вагався і зробив.
Мої дії залежать від того, як я оці­нюю дану ситуацію.
Ніхто не казав мені, що я мав вчи­нити інакше...
Я засмутився після того, як поди­вився цей фільм.
Я знаю, що правий, а інше мене не цікавить.
Потрібну інформацію я занотую в записник.
Я хотів би мати більше друзів.
Якщо буду більш товариським, матиму багато друзів.
Хоча слова мого друга викликали у мене неприємні відчуття, я ви­знав його правоту.
Люди завжди кепкують з мене.
Я приймаю твою точку зору.
Я впевнений, що поруч завжди є люди, на яких я можу покластися.

Анкета для учнів та їхніх батьків «Шляхи вирішення конфліктів»

Опитувальник для учнів та батьків

1.     Конфлікт — це ____________________________;

2.     Причиною конфлікту може бути___________________

3.     Конфлікт може призвести до того, що_____________

4.     Частіше за все приводом для конфлікту в родині буває Для того, щоб уникнути конфлікту, потрібно _

5.     Чи вважаєте ви за необхідне піднімати проблему конфліктів на батьківських зборах?

6.     Як ви вирішуєте конфлікти? „

7.     Чи може виникнути конфліктна ситуація в школі?

8.     Чи можливо взагалі жити без конфліктів?

9.     Як ви навчились вирішувати конфліктні ситуації в ро­дині?

10. Чи можете ви поділитися досвідом з вирішення кон­фліктних ситуацій?

Опитувальник для учнів:

1.     Ти — конфліктна людина?

2.     Чи легко тобі з'ясовувати з кимсь відносини?

3.     Що ти відчуваєш після того, як з'ясував відносини?

4.     Чи стаєш ти більш досвідченим після виходу з конфлікту?

5.     З ким найчастіше ти конфліктуєш?

6.     Що може стати приводом для виникнення конфліктної ситуації?

7.     Хто першим намагається вирішити конфлікт — ти чи друга сторона?

8.     Що ти, як правило, відстоюєш у конфлікті?

9.     Чи виникають конфліктні ситуації у вашій родині?

10. Чи змінюється твоє ставлення до людей, з якими ти був

11. у конфліктній ситуації?

12. Чи потрібно людям вчитися вирішувати конфлікти?

13. Чи бажаєш ти взяти участь у спеціальному тренінгу з вирішення конфліктів?

Анкета для учнів та їхніх батьків «Визначення толерантності»

Опитувальник для учнів

1.     Батьківщина для мене — це ________________________

2.     Бути патріотом — це означає _______________________

3.     Бути несправжнім патріотом – це означає _____________

4.     Толерантність — це_________________

5.     Толерантність я проявляю у тому, що_________________

6.     Я вважаю, що всі народи світу мають право

7.     Я не вважаю, що один народ ______________

8.     Я вважаю за неприпустиме___________________

9.     Для виховання патріотизму в школі необхідно

10. Я вважаю, що в школі неможна ______________

11. Я вважаю, що вчителі мають право ______________

12. Я вважаю, що батьки мають право _______________

13. Мені ніколи не заборонять ________________________

14. Мені можуть заборонити __________________________

Опитувальник для батьків:

1.     Чи прищеплюєте ви своїй дитині патріотичні ідеали?

2.     У чому це проявляється?

3.     Чи вважаєте ви за необхідне обговорювати питання толерантності та патріотизму на батьківських зборах? Об­ґрунтуйте свою думку.

4.     Як ви ставитесь до проявів націоналізму та шовінізму?

5.     Чи обговорюєте ви ці питання в родині?

6.     Чи засуджуєте ви ці питання в родині?

7.     Які, на ваш погляд, заходи мають проводитися в школі з виховання толерантності учнів, виховання в дітях патрі­отизму?

Лекція для батьків

Тема: «Здоров’я дитини – щастя кожної родини»…

Мета: ознайомити батьків із станом здоров’я населення України; визначити вплив батьківського виховання для збереження і зміцнення здоров’я дітей; поповнити знання батьків щодо правил ведення здорового способу життя.

План

1.     Вступ.

2.     Аналіз чинників, що впливають на здоров’я молоді.

3.     Аналіз стану здоров’я населення України.

4.     Стан здоров’я дітей шкільного віку.

5.     Підсумок.

Хід зборів

1.     Вступ.

Здоров'я коли немає —

Мудрість мовчить і Мистецтво

Не народжується,

Сила спить,

Багатство не потрібне і

Розум безсилий.

Хірофелес

Усвідомлення своєї хвороби і готовність лікуватися є вже початком зцілення.

М.Сервантес

Ніщо так не виснажує і не руйнує людину як тривала фізич­на бездіяльність.

Арістотель

Добрий день, шановні батьки. Я рада вітати вас знову в нашій школі на батьківських зборах. Сьогодні ми поговоримо з вами про те, що хвилює всіх в цей час – і дорослих і дітей – про здоров’я.

Здоров'я — обов'язкова умова життя кожної людини, основа наших справ: починань, трудових та творчих звершень, сподівань, надій на майбутнє. Відсутність здоров'я — повна або частко­ва — забирає у людини багато повсякденних радощів активного життя, праці, кохання, захопливих подорожей... Тому в усі часи здоров'я було і є основною сутністю людського існування. Як зберегти своє здоров'я на довгі роки?

Проблема здоров'я дав­но привертала увагу людини і далі перебуває на першому плані. Багато людей втрачають своє здоров'я задарма, не замис­люючись про наслідки. Здоров'я потрібне всім. Здоров'я — це ще не все, але без здоров'я все ін­ше — ніщо.

2.     Аналіз чинників, що впливають на здоров’я молоді.

Прикро, але ситуація зі станом здоров'я населення в Україні де­далі гіршає. Країна перебуває в економічно-політичній кризі вод­ночас з екологічною. Через це прогресує деградація здоров'я на­селення, особливо — дитячого. Негативним стало відтворення населення, зменшується три­валість життя, зростає смерт­ність, збільшується кількість хро­нічних інфекційних захворювань, серцево-судинних, онкологічних, ендокринних, хвороб органів ди­хання.

Людський організм — найсильніший,  найдосконалі­ший з усіх земних — і потребує пильної уваги. Лікарі давно по­мітили, що наша добра фізична форма залежить від нашого став­лення до свого здоров'я. Усі зна­ють з дитинства, що здоров'я треба берегти. Але молодь мало ним цікавимося. Це легко пояснити. Юнаків найбільше цікавить, як розвинути силу, витривалість, вправність. Дівчат турбує їх зовнішній вигляд, краса. Кумедним був би 15-літній підліток, який постійно цікавився б, який у нього тиск, яка кількість хо­лестерину чи цукру в крові, % гемоглобіну тощо.

Проте, хай який буде вік, не можна забувати про те, що здо­ров'я потрібно берегти як ні з чим незрівнянне багатство, подароване природою. Не можна ставити­ся до нього недбало і марно ви­трачати.

Усіх нас стосуються слова ака­деміка К. Бикова: «Біда наша в тому, що ми вперше замислюємо­ся про своє здоров'я лише в тому разі, якщо починаємо втрачати його, якщо вже «зіпсовано» ме­ханізм і потрібно думати про його лагодження».

Отже, всім тим, хто не дбає про стан свого здоров'я, хоті­лося б також нагадати по­вчальні слова видатного ученого-фізіолога І. Павлова: «Ми самі своєю нестриманістю, своєю безладністю, недбалим ставленням до власного організму зводимо нормальну тривалість життя до значно меншої цифри».

Отже, щоб бути  здоровим, енергійним, творчо актив­ним, не скорочувати власного життя, варто змолоду боротися за збереження і поліпшення свого здоров'я. Адже людина сама тво­рець свого здоров'я!

Установлено, що людське здо­ров'я:

•  на 20% залежить від стану довкілля. Це означає, що у «лю­дей, котрі проживають в екологі­чно чистій місцевості, здоров'я може бути кращим, ніж у людей, які живуть в екологічно забруд­неній місцевості;

•  на 20% зумовлене генетич­но (за спадковістю);

•  на 10% медичною допомо­гою (тобто системою охорони здоров'я). До її функцій належать професійна діагностика захворювань, висококваліфіко­ване лікування хворих, ефек­тивність лікарських препа­ратів, профілактична робота лікарів щодо запобігання за­хворюванням;

• на 50% людське здоров'я (отже, нації, суспільства загалом) залежить від способу життя лю­дини.

Умови, у яких перебуває інди­від, визначаються низкою харак­теристик місця його проживан­ня (наприклад, сільська чи міська місцевість, ступінь озеле­нення, розташування поблизу промислового підприємства чи віддалік нього тощо). Спосіб жит­тя визначається, приміром, тим, як людина харчується, чи має шкідливі звички, чи займається фізичними вправами і спортом, чи вдосталь часу перебуває на свіжому повітрі, як проводить вихідні дні, чи дотримується ре­жиму роботи, навчання, відпо­чинку.

Здоров’я населення – показник добробуту держави, тому його збереження є завданням державного рівня. Особливої уваги потребує молодь, усвідомлення нею цінностей здоров’я, розуміння визначальної ролі здорового способу життя та формування індивідуальної поведінки кожної молодої людини на цих засадах.

Починаючи з 1991 р. Український інститут соціальних досліджень (попередня назва – Український науково-дослідний інститут проблем молоді) проводить моніторингові дослідження становища молоді, які постійно включали такі складові, як соціально-економічне становище, соціально-політичні орієнтації, рівень соціальної напруженості, ціннісні орієнтації, духовність, громадянська самосвідомість, моделі поведінки, соціальні безпека та захист, професійно-трудова діяльність, культурні потреби та рівень їх задоволення, стан здоров`я, структура харчування, рівень задоволеності різними аспектами свого життя, життєві плани, сімейно-шлюбні стосунки тощо.

У межах українсько-канадського проекту «Молодь за здоров`я» Українським інститутом соціальних досліджень було проведено національне опитування молоді з метою вивчення чинників, що впливають на здоров`я дітей і молоді, аналізу ставлення молоді і дітей до власного здоров`я, визначення рівня обізнаності з тих чи інших питань здоров`я. Крім того, до завдань дослідження входило визначення основних чинників впливу на різні групи молоді з питань здорового способу життя.

Інтерес до проблем здорового способу життя виявили більше половини молодих українців віком 15-17 років (варіанти відповідей «обговорюю часто» та «обговорюю дуже часто» обрали 51% респондентів). З віком ступінь обговорення зменшується до 44% у віковій групі 21-22 роки. Дівчата більш уважно ставляться до свого здоров’я порівняно з юнаками (відповідно 52 і 44%).

Фізичний розвиток більшості молодих людей в усіх регіонах України практично відповідає їхньому віку. Показники фізичного розвитку сільської молоді України порівняно з відповідними показниками молодих мешканців міст більш задовільні. Регулярно займаються фізкультурою 26% всіх опитаних, більше половини (57%) - нерегулярно, а 14% - не займаються фізкультурою взагалі. В обласних центрах, інших містах України показник поширення і регулярності занять фізкультурою серед молоді дещо вищий, ніж у селах, і становить відповідно 28, 27 і 23%. Між віком респондентів і регулярністю занять фізкультурою спостерігається зворотна лінійна залежність: чим старше респонденти, тим менш регулярно вони займаються фізкультурою. Стосовно наявних можливостей для занять фізкультурою слід відмітити, що 83% всіх опитаних віком 10-22 роки мають у своєму розпорядженні необхідні для цього одяг та взуття. Серед тих, хто фізкультурою не займається, рівень забезпеченості спортивною екіпіровкою становить 60%. Напевно, наявність спортивного одягу не єдиний показник можливостей, а тому можна припустити, що причина низької популярності занять фізкультурою серед певної частки респондентів (особливо старшої вікової категорії), не у відсутності можливостей, а у відсутності усвідомленої потреби у здоровому способі життя.

До чинників, що провокують стан емоційного неблагополуччя, зрушення в психічному здоров’ї, вчені відносять перш за все особливості дисгармонійного спілкування людини з оточуючими і насамперед з найближчими людьми - батьками, родичами, друзями. Українська молодь віком 15-22 роки, яка брала участь в дослідженні, зазначала серед чинників, що впливають на здоров’я кожної людини, крім стану навколишнього середовища і матеріального достатку кожної сім’ї, також і психологічні - взаємини з батьками, родичами, дітьми (на думку 32% молоді, ці стосунки впливають значною мірою), стосунки з друзями, ровесниками (27% юнаків та дівчат також вважають, що цей чинник позначається на психічному самопочутті). Важливою сферою життя, зокрема для учнівської молоді, є школа або інший навчальний заклад та спілкування з педагогічним колективом і своїми однолітками. Більше половини юнаків та дівчат підкреслили, що іноді вони мають проблеми у спілкуванні з однокласниками (за цим критерієм частка дівчат перевищує частку хлопців, і становить відповідно 60 і 55%). Близько 40% молодих людей (37% - дівчат і 42% - юнаків) віком 10-22 роки стикаються з різними проблемами у спілкуванні з вчителями/викладачами. Важливим показником психічного здоров’я є відчуття задоволеності ставленням до себе інших людей. За розподілом відповідей опитаної молоді повністю задоволені ставленням до них у колективі більше 43% дівчат та 46% - юнаків (вік 10-22 роки). Однак підлітки 12 років (6%) і 11 років (5%) зазначили, що вони зовсім незадоволені собою.

Серед опитаних віком 10-14 років понад 21% учнів середніх шкіл відповіли що у них часто буває поганий настрій, 12% учнів вважають, що не можуть легко реалізовувати свої здібності. Понад 8% юнаків та дівчат, у яких батько нерідний, досить часто думають про самогубство. А ще 8% учнів середніх шкіл вважають своє майбутнє безнадійним. Наявність таких думок у певної частки української молоді повинні занепокоїти педагогів, психологів, батьків, тому що це є ознакою можливого відхилення у психічній складовій здоров’я підростаючої особистості.

За отриманими даними, скоріше, незадоволені собою близько 15% дівчат і понад 11 % хлопців (вік 10-22 роки). Ці дані, на нашу думку, засвідчують, що у певної групи респондентів, яки брали участь у дослідженні, можливо, існує внутрішньо-особистісний конфлікт, який істотно впливає на самопочуття людини і адекватне сприйняття своєї особистості, а також визначає стан її психічного здоров’я. Причому, частка тих, хто зовсім незадоволений собою, лінійно зростає з віком. Найменший показник простежується у підлітків 10 років (1%), найбільший (7%) - серед молоді 15 років. Близько 5% 19-20-річних респондентів також повністю незадоволені собою.

Таким чином, досить великий відсоток молоді у віці від 10 до 22 років відчуває негаразди у різних сферах психічної складової здоров’я - це насамперед, емоційна сфера та стосунки у системі «особистість – оточуючі». Порушення у цих сферах спричиняють не зовсім адекватне ставлення особистості до самої себе та погіршують настрій, а тим самим і психічне здоров’я. Існує певна лінійна залежність між ставленням до особистості членів колективу, в якому вона перебуває та ставленням цієї особистості до самої себе. Тобто, якщо людина не задоволена ставленням до себе з боку колективу, то вона незадоволена також і сама собою.

Отримані дані щодо самооцінки 10-14-річних свідчать щонайменше про дві характеристики стану духовного здоров’я українських школярів: по-перше, молоді притаманна схильність до безпідставно оптимістичного сприйняття дійсності (згідно із статистичної точки зору, якщо більшість стверджують, що вони кращі за інших, то саме ці «кращі» і є середніми), по-друге, підлітки, які вважають, що вони гірші за однолітків, становлять порівняно незначну частку.

Наявні можливості щодо задоволення культурних і духовних потреб української молоді використовуються далеко не в повному обсязі. У переважній більшості молодих людей, що переймаються повсякденними проблемами і негараздами, невисокий рівень культурних потреб, запит яких, як правило, епізодичний і непослідовний. Культурні потреби і запити здебільшого зводяться до найбільш простих та невимогливих проявів, задоволення яких не потребує організаційних, інтелектуальних чи вольових зусиль (відвідування дискотек, клубних вечорів, перегляд телепрограм тощо) Водночас відвідування концертів класичної музики, музеїв, виставок, що потребує певного рівня духовної компетенції, не є поширеним засобом проведення дозвілля. Відбувається прагматизація свідомості молоді, утиск духовних джерел життя.

Позитивна оцінка більшістю українських підлітків власної успішності порівняно з однокласниками свідчить про достатньо високий рівень благополуччя (духовного здоров’я) у цій сфері.

В цілому стан духовного здоров’я молоді адекватно відбиває сьогоднішні реалії духовної сфери українського суспільства і визначає подальші перспективи його розвитку.

Рівень задоволеності респондентів основними сферами свого буття - житловими умовами, одягом, харчуванням, матеріальним становищем своєї сім’ї, станом власного здоров'я, своїм становищем у сім'ї, ставленням до себе у колективі - зменшується з віком респондента. Респонденти вікової групи 10-14 років за всіма показниками більше задоволені, ніж старші за віком. Соціальне здоров’я безпосередньо залежить й від місця людини в соціумі та рівня задоволеності своїм статусом в ньому. У віковій групі 15-22 роки працюють 22% респондентів, 58% - навчаються, тільки у не багатьох (1%) є власна справа, 17% опитаних шукають роботу, 3,4% - зареєстровані як безробітні. Серед проблем, що найбільше непокоять молодих людей, респонденти назвали такі, котрі визначають соціальне здоров’я - безробіття (55%), загальне зниження рівня життя (37%), зростання злочинності (36%), зростання цін (45%), зубожіння населення (31%), низький рівень заробітної плати (42%). Проблеми, що стосуються забезпечення здорового способу життя, турбують загалом кожного десятого респондента віком 15-22 років, а саме: зловживання курінням (10%), недостатні можливості займатися фізичною культурою та спортом (9%), низький рівень медичного обслуговування (17%), низький рівень поінформованості про здоровий спосіб життя (3%), проблеми алкоголізму (8%), стан довкілля, екологічні проблеми (18%). Разом з тим, найбільш часто в молодіжному середовищі обговорюються такі проблеми, як заробіток грошей, одяг, мода - перше рангове місце; музика, спорт, відпочинок - друге; побутові, сімейні та сексуальні проблеми - третє. Найбільш непопулярними темами молодіжного спілкування респонденти вважають: міжнаціональні відносини (перше рангове місце), проблеми національної культури (друге), виїзд за кордон на тривалий час, релігійні проблеми (третє), екологічні проблеми та стан навколишнього середовища (четверте).

54% дітей регулярно обговорюють проблеми свого здоров’я з батьками. Взагалі респонденти вважають, що стосунки з батьками впливають на здоров’я кожної людини значною мірою. Батьки приділяють доволі багато уваги спілкуванню з власними дітьми стосовно здоров’я та здорового способу життя.

Кожна п’ята дитина віком 10-14 років не відчуває себе безпечно по дорозі до школи та додому і безпосередньо в школі, тобто постійно перебуває у стані страху. Кожна двадцята дитина ніколи не відчуває себе в небезпеці, 14% опитаних стикаються із жорстоким поводженням і насильством дуже часто, 18% - часто. Найбільш жорстокими зонами для них є спілкування з іншими дітьми у школі, з батьками, братами (сестрами) - у сім’ї.

Більше половини опитаних вважають, що в Україні багато дітей, які страждають від жорстокості та/або знущання над ними. На їхню думку, жорстоке ставлення до дітей найбільше поширено: у сім’ї (50%), громадських місцях (47%), школі (42%), у колі ровесників (37%).

За результатами опитування дітей та молоді віком 10-22 роки стан їхнього здоров’я загалом протягом 1999 року виявився досить хворобливим. 70% з них хворіли впродовж року і лише 21% вказали, що ця неприємність їх оминула. Діти віком 10-14 років дещо частіше потрапляли до лікарні, ніж молодь 15-22 років (16 і 11% відповідно). Окрім цього опитувані за останні 12 місяців отримували травми під час фізичних вправ чи просто під час фізичної активності і змушені були звернутися до медиків по допомогу. Причому половина з них - двічі і більше разів. Діти 10-14 років зазнавали травм частіше, ніж молодь (відповідно 30 і 23% опитаних). Тобто здоров’я підлітків потребувало дещо більшої уваги, ніж молоді.

84% опитаних віком 15-22 роки вважають, що на здоров’ї людини значною або навіть вирішальною мірою позначається структура та якість харчування, 79% - що подібний вплив мають навколишнє середовище та медичне обслуговування окремо, 78% - матеріальний добробут, 74% - заняття фізкультурою та спортом. Дещо меншого значення впливу на здоров’я приділяється умовам навчання (65%) та житловим умовам (62%). Привертає увагу те, що молодь набагато менше враховує такі чинники, що безпосередньо впливають на життєвий тонус людини, її духовне і психічне здоров’я. Це, зокрема, стосується взаємин з батьками, родичами, дітьми, друзями, ровесниками; вміння розслабитися; вміння та можливість організувати вільний час та деякі інші. Хоча в цілому, більша частина молоді вважає, що наведені чинники досить суттєво впливають на здоров’я людини, проте все ж таки вирішальною мірою впливають матеріальні чинники, а також навколишнє середовище.

Статеві зносини, що призводять до вагітності у юному віці, і вочевидь, у багатьох випадках викликають вимушене її переривання, не сприймаються загострено, тобто як важливий чинник, що формує здоров’я, що в свою чергу, свідчить про недостатню обізнаність юнаків та дівчат щодо можливих наслідків безладного статевого життя. Адже серед 14-16-річних молодих жінок 13% були один раз і більше вагітними. Така ж частка і серед 17-18-річних. Серед незаміжніх вагітними були 15% опитаних жінок у віці 14-22 роки.

Відповіді респондентів вказують на те, що у випадку незадоволення станом свого здоров’я молодь найчастіше звертається за порадою до батьків, чоловіка чи дружини. Саме так висловилися 42% опитаних. Можна припустити, що більш досвідчені порадники при захворюванні сприятимуть своєчасному зверненню за допомогою до медичного закладу. Ще третина опитаних зазначили, що вони відразу ж звернуться до лікаря. Але разом з тим, відповіді майже чверті опитаних дають підстави стверджувати, що істотна частина молодих людей не надає особливого значення кваліфікованому діагностуванню свого здоров’я навіть при незадоволенні його станом, що вони не приділяють належної уваги своєму здоров’ю.

Опитані досить чітко усвідомлюють шляхи поліпшення свого здоров’я. 39% з них вважають, що для цього їм необхідно кинути палити, 17% - кинути пити, 21% - пройти курс лікування. Водночас, лише 71% респондентів вважають, що для покращання стану здоров’я необхідно зайнятися фізкультурою і спортом, кожний четвертий (27%) - дотримуватися дієти, тобто раціонально харчуватись.

Вживання алкогольних напоїв, тютюнокуріння, вживання або хоча б спроба наркотичних та токсичних речовин певною категорією молоді вважається цілком нормальним і припустимим явищем. Наявна тенденція популяризації паління у молодіжному середовищі, істотна частка опитаних сприймає цю звичку як природну. Незалежно від міцності алкогольного напою: (пиво, вино, горілка, коньяк, віскі, самогон і т.п.), періодичність їх вживання українською молоддю впродовж останнього місяця становить в середньому 1-2 рази. Серед сучасних молодих людей має місце вживання або хоча б спроба наркотичних та токсичних речовин. Хоча частка прихильників таких «розваг» не є значною і практика вживання психоактивних речовин значно поступається за поширеністю тютюнокуріння і вживанню алкогольних напоїв, все ж таки існує загрозлива тенденція до зростання популяризації нарковживання в підлітковому і молодіжному середовищі.

Показовим є розподіл відповідей щодо рівня задоволеності молодих людей своїм харчуванням залежно від віку респондентів. Серед 10-14 річних, які мало опікуються проблемами забезпечення сім'ї продуктами харчування, 90% цілком позитивно сприймають свій раціон, кількість незадоволених у цій групі становить лише кілька відсотків. Молодь 15-22 років, яка вже частково вимушена вирішувати проблеми щодо забезпечення продуктами, не так однозначно оцінює власне харчування: майже кожен четвертий (23%) "скоріше, незадоволений" тим, як він харчується.

У цілому, як не оцінювали б молоді люди свій щоденний раціон, аналіз відповідей щодо частоти вживання деяких продуктів свідчить про порушення вимог раціонального харчування, що, безперечно, у подальшому впливатиме на стан їхнього здоров'я і самопочуття.

Дані опитування свідчать про досить високу ступінь обізнаності молоді щодо практики статевого життя. Під час опитування майже дві третини респондентів віком 15-22 роки (64%) зазначили, що у них вже були статеві зносини. Найбільш активно практика статевих зносин розпочинається у молодих людей віком від 16 до 18 років. Протягом цього періоду кількість «сексуально досвідчених» зростає серед опитаної молоді з 31 до 71% відповідно.

Більшість української молоді є достатньо поінформованою щодо проблем ВІЛ-інфекції та СНІДу, шляхів їх розповсюдження. Юнаки та дівчата усвідомлюють небезпеку наркоманії та безладного статевого життя. Ця молодь досить критично сприймає окремі заходи, що пропонують державні та громадські організації з метою запобігання подальшого розповсюдження СНІДу. Але певна категорія молоді (перш за все це мешканці сільської місцевості) не зовсім адекватно уявляє існуючу загрозу зараження та розповсюдження цих хвороб, а іноді зовсім не має власного погляду на деякі проблеми, що свідчить про необізнаність та низький рівень поінформованості.

3.     Аналіз стану здоров’я населення України.

Ось деякі дані, які є просто шокуючими, але їх потрібно озвучувати всім, і дорослим, і дітям.

·        За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, Україна посідає перше місце у світі за зловживанням алкого­лем серед дітей та молоді.

·        За даними резуль­татів опитування, проведеного громадською організацією "батьківський клуб", близько 40% киян у віці від 10 до 16 років вживають алкоголь. Коли 112 підлітків із різних районів Києва попросили відповісти на запитання, чи вживають вони алкогольні напої, 36% відповіли позитивно.

·         Не менш шокуючими були відповіді молодих лю­дей і на запитання, як часто вони прикладаються до пляш­ки. Виявляється, серед дітей, які вживають алкоголь, 14% роблять це щодня, 42% — не більше трьох разів на тиждень, 43% — не більше двох разів на місяць і 1% — "на свята".

·        Що ж штовхає українських дітей до пляшки? Як виявило­ся, більшість підлітків (64%) п'ють "для гарного настрою", 28% — "щоб підтримати ком­панію", 8% — "як можливість виділиться".

·        Найбільш часто вживаними напоями українських дітей є вино (37%), міцні алкогольні напої і пиво (по 29%), а також слабоалкогольні напої (6%). Найчастіше підлітки п'ють у компаніях друзів — 84%, а та­кож з дорослими — 9% і навіть з батьками — 7%.

·        Не менш катастрофічна си­туація в Україні і з дитячим палінням. 37% підлітків зізна­лися, що курять постійно, 29% відповіли, що кинули або спро­бували, але їм не сподобало­ся.

·        Більшість малолітніх курців пристрастилися до пагубної звички з 11-13 років і палять по 5-10 цигарок на день. 19% викурюють більше однієї пачки на день.

·        В Україні від хвороб, пов'язаних з курінням, помирає 110-120 тис. людей на рік.

·        На купівлю сигарет у нашій країні курці витрача­ють близько 4,5 млн. гривень на рік. Шкода від куріння становить близько 12 млрд. гривень на рік.

·        На Землі від алкоголізму щороку помирає 6 млн. людей.

·        Дорослі, в яких алкоголізм виявився у віці від 20 до 30 років, почали випивати з 14-16 років.

·        В Україні з 25 жовтня 2005 р. заборонено кури­ти у громадських місцях, у транспорті.

·        До паління молодих людей, як правило, підштовхує бажан­ня подорослішати, банальний інтерес, вплив компанії, ба­жання "бути як усі", а також вплив батьків.

·        Україна займає перше місце в світі по темпам зараження на ВІЛ.

·        Рівненщина займає перше місце в Україні по кількості хворих на туберкульоз.

З огляду на такі цифри, майбутнє українців виглядає не дуже світлим. Якщо ситу­ацію не виправити найближ­чим часом, українська нація ризикує перетворитися з ду­шевної і співочої на націю без­пробудних п'яниць і курців.

Жоден українець не повинен стояти осторонь цієї проблеми. Якби хоча б частина молодого населення замислилась над своїм здоров'ям, а ще б і робила щось для його зміцнення, дані не були б такими катастрофічними.

4.     Стан здоров’я дітей шкільного віку.

Захворюваність дітей шкільного віку за останні 10 років в Україні зросла на 26,8%. У 1 класі налічується 30% дітей, які мають хронічні захворювання, у 5 класі - 50%, у 9 класі - 64%.

Про це у своїй доповіді на засіданні санітарно-епідеміологічної служби України повідомила заступник директора Інституту гігієни та медичної екології ім. Марзєєва А

У 1 класі відхилення з боку: опорно-рухового апарату мають до 11 % школярів, носоглотки - 25%, нервової системи - 30%, органів травлення - 30%, алергійні прояви - 25%. Від 1 до 9 класу частота зниження гостроти зору зростає у 1,5 рази, частота порушень постави - у 1,5 рази, розповсюдженість хвороб органів травлення - у 1,4 рази, розповсюдженість хвороб ендокринної системи - у 2,6 рази.

У той же час лише 5% учнів, за даними медичної документації, відносяться до спеціальної медичної групи з фізичного виховання. 41% школярів третьої групи здоров'я мають незадовільний адаптаційний потенціал: з них вправи на витривалість, які є обов'язковими, виконують 54% учнів, що свідчить про занадто високу фізіологічну ціну досягнення результату на уроках. У цілому лише у 7% школярів спостерігається задовільний функціональний стан організму.

Високий рівень фізичної підготовленості мають лише 9,3% дітей з хронічними захворюваннями і 40% практично здорових дітей.

У фізичному розвитку школярів спостерігаються такі несприятливі тенденції, як астенізація, зниження окружності грудної клітки, зменшення життєвої ємкості легенів, м'язової сили.

На сьогодні для школярів існують 534 базових та 239 експериментальних навчальних програми, а також близько 3 тисяч альтернативних навчальних програм, які затверджені Міністерством освіти і науки.

Водночас переважна більшість цих програм не має гігієнічного обґрунтування на їх відповідність віковим морфо-функціональним можливостям організму школярів. Робочий день сучасних учнів з врахуванням домашніх завдань триває 10-12 годин, що призводить до формування у дітей синдрому хронічної втоми та дезадаптаційних станів.

Існуючі програми з фізичного виховання не відповідають функціональним можливостям, стану здоров'я і фізичному розвитку сучасних школярів: не виконують окремі завдання програмних тестів з фізичного виховання 82% дітей молодшого шкільного віку.

5. Підсумок вчителя.

Шановні батьки! Сьогодні ми говорили з вами про досить важливі речі. І на завершення дозвольте пригадати висловлю­вання автора системи природного оздоровлення Г.Шаталової: «Людсь­кий організм — найдосконаліша цілісна система, що саморегулюєть­ся і самооновлюється. Не заважай­те йому своїм нездоровим, що йде врозріз із приписами природи, спо­собом життя, і він віддячить вам гармонією повного духовного, пси­хічного та фізичного здоров'я».

А ще пам’ятайте що свій приклад і любов до своїх дітей є найкращими засобами долати всі проблеми, які виникають у вас із вашими дітьми. Любіть своїх дітей такими, які вони є, але не забувайте, що всі вони повинні пройти цей складний період – підлітковий період, і тільки ваша любов, ваша підтримка убережуть ваших дітей від необдуманих вчинків і біди. Недарма народна мудрість каже: «Силою зламаєш, а любов’ю зігнеш». Щастя вам, добра і віри у свої сили.